День Незалежності України 🇺🇦

З 24 серпня 1991 року щорічно вся Україна відмічає день Незалежності.

Так вийшло, що народилася я ще у СССР (така я стара), але окрім свідотства про народження, нічого про це не нагадує.

Усе освідомлене життя я жила в вільній незалежній країні, народ якої ніколи не мовчав і коли уривався терпець, виходив на майдан і вимагав змін.

Отримавши безвіз, усі бажаючі побували за кордоном і надихнувшись побаченим повернулися додому і почали покращувати країну, за зарубіжним зразком, а згодом і набагато крутіше ніж будь де.
В країні почався шалений зріст: дороги як у кращіх країнах Європи, парки і зоопарки, 5ти зіркові готелі, торгівельні та розважальні центри з міжнародними брендами, діти володіющіє окрім рідної мови, ще російскою, англійскою та німецькою або польскою як мінімум, еко ініциатіви, розвиток туризму, сучасні медичні прилади, електроний документо обіг і багато іншого.

Здавалося ще декілька років і Україна стане однією з най крутіших країн, як би не злий сусід, котрий замість розібратися в своєму городі, поліз на чужий.
Усі його аргументи — абсолютна нісенітниця і прикритя своєї заздрості. Починаючі з Криму та закінчуючі мовним питанням.

Я из Харькова и всегда говорила по-русски и ни разу в жизни никто меня не упрекнул в этом. А еще живя максимально близко к границе с Россией, я всегда считала себя Украинкой.
В 5м классе даже стих про Украинский язык написала:

Нема нічого краще рідної мови,
Вона луна, як пісня солов’я.
Вона така ж безмежна, як і доля,
Вона чистіша від прозорого струмка.
Коли ти зрозумієш її сутність,
Коли почуєш пісню цю,
Тоді ти зрозумієш, що «кохаю»,
Звучить у сотню раз гарніше
Ніж «люблю».

При том, что училась в русской школе, украинские классы в Харькове появились после 2000го года и только по желанию. Но я любила читать книги на разных языках, по этому хоть и не идеально — украинский знаю.

На фото ниже мой любимый Харьков сегодня. Это лишь малая часть разрушений.

Имеют повреждения почти все школы и ВУЗы города, треть из которых не подлежат восстановлению. Многоквартирные дома и частный сектор, больницы и парки, торговые центры и детские площадки имеют разной степени разрушения. Но разрушения исправимы, а вот загубленные жизни в этих завалах — нет.

Сьогодні моїй країні дуже важко, боляче і місцями нестерпно, але ми боремося за наше існування, за майбутнє наших дітей і я вірю що перемога вже поряд. Ще трохи і ми повернемося додому і відбудуємо все що зруйнував ворог, але ніколи не пробачимо той жах що він накоїв.

У цей день по всьому світі розвивається прапор України.

Я плачу осмислюючи в які тяжкі історичні часи ми живемо. Це випробування війде в історію і нам точно буде що розповісти онукам)))

З днем Незалежності моя люба сильна країна!