“Мені подобається допомагати людям…”

“Мені подобається допомагати людям…” — скільки разів я чула ці слова від своїх клієнток. Я і сама прийшла в психологію рятувати світ ☺️

Як психолог знаю: більшість із нас приходить до допомоги іншим не просто так.
Ми інтуїтивно віддаємо те, чого самі були позбавлені. Дитинство без підтримки, травматичні стосунки, брак тепла — усе це формує внутрішню потребу бути для когось тим, кого не було поруч із нами.

Але тут важливо не загубити себе. Бо співчуття і допомога, які не підкріплені турботою про себе — виснажують.

Тому я часто запитую:

Ти піклуєшся, бо хочеш, чи бо мусиш?
Ти допомагаєш, бо відчуваєш ресурс, чи тому що не можеш інакше?
Ти чуєш себе у цьому процесі?

Іноді найглибше зцілення починається не з допомоги іншим, а з дозволу собі нарешті подбати про себе.

Допомогати іншим – це чудово, але робити це можна лише з надлишку, коли всі свої запити закриті 🫶